Артем Лоік - Сковорода

Козаків не зовуть на війну,
та не закінчилась наша війна...
А я на небо підпитий іду,
світ ловив мене та не спіймав!
Ліквідована Січ та не бунт,
русифікована твереза тюрма,
а я на небо підпитий іду,
світ ловив мене та не спіймав!
Відкриваю з неба візу,
Лоік вам читає реп, — як я читаю катехізис!
Я дивлюсь моє коріння розпускає руки,
мене цінять в Україні і ціна моя — пів штуки.
Ох не даром я Сковорода,
я лив сенси із вина не знав, що так скоро вода
буде заливати хати мізків, нападати з тилу,
але те що я нагрів для вас і досі не остило!
Я піджарив вічні сенси дуже просто!
Як? На плиті зі свого мозку!
В світі, де нас хочуть випрати у сірий, —
краще запитай у мене в книгах, а не в сірі!
В світі, де білі ідуть на чорних урочисто,
забуваючи, що краще не білим бути, а чистим!
Бачу знову сунуть супостати,
тому час не без учасному філософу повстати!
Козаків не зовуть на війну,
та не закінчилась наша війна...
А я на небо підпитий іду,
світ ловив мене та не спіймав!
Ліквідована Січ та не бунт,
русифікована твереза тюрма,
а я на небо підпитий іду,
світ ловив мене та не спіймав!
Не зовуть, у мене там, та зараз не сімдесят п'ятий,
тут поети носять рими, поки слуги носять кляпи,
і клюють себе у лоб митрополити,
треба їх загнати у метро і те метро палити!
Є! Я у трендовій обнові!
Світ ловив мене та вийшло, що він далеко не Нойєр!
Є! Я спростив себе свідомо!
Коли у людей війна у них і дійсно не всі в дома!
Я ходив собі по небесах аскетом,
доки на мою державу не націлили ракети!
І хай править зомбованими не Катерина,
та ми хряпнемо дверима, в дім не пустимо тварину!
Якщо чесно, світ нітрохи не змінився,
тільки проклятим сусідам «уже мало ізвінітся»,
ви «за мір» та я доступно якомога:
нам цей мир і даром не здався без перемоги!
Козаків позовуть на війну,
бо не закінчилась наша війна...
А я із неба підпитий прийду,
світ ловив мене та не спіймав!
Ліквідована Січ та не бунт,
русифікована твереза тюрма,
а я із небо підпитий прийду,
світ ловив мене та не спіймав!